Вівторок, 17.09.2019, 04:16
Житньогірська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Розповіді про учасніків війни [2]
Розповіді учнів про участь у Великій вітчизняній війні членів їх сімей.
Творчі роботи [5]
Реферати, науково-дослідницькі роботи, літературні твори присвячені Великій Вітчизняній війні
Уроки мужності [2]
Розповіді про "Уроки мужності", зустрічі з ветеранами, відвідування музеїв
Новини Освіта.UA
Погода
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 175
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Шляхами подвигу і слави наших батьків і дідів » Творчі роботи

Літо 1941
Літо 1941. Палке червневе сонце заливало галасливе шкільне подвір’я. Cкрізь лунали сміх, музика, радість. Сашко разом зі своїми однокласниками востаннє так весело, безтурботно просто раділи. Але поряд із безмежним щастям та ейфорією, у їхніх серцях все ж таки тонкою ниточкою стелилася ностальгія та сум. Сум за тим, що вони вже ніколи не зможуть повернути ті часи, коли вони на таких, здавалося, коротких перервах ніколи не зможуть побешкетувати, посміятися, покидатися бумажками чи, слухаючи мертву тишу, повторювати невивчені домашні уроки, або повторюючи вірш. Вони не зможуть це робить разом, їхнім дружнім 11-Б класом… але зараз кожен намагався відігнати від себе ці надокучливі думки, адже це останній найщасливіший день їхнього шкільного життя – їх випускний вечір. Тому кожен від душі сміявся, радів, вдихав свіже літнє повітря і просто насолоджувався тим до болю приємним щемінням свого серця. Адже вони дивилися і не впізнавали своїх товаришів: всі виглядали якось незвично по-дорослому: красиво вбрані, стрункі, дівчата - зі прекрасними оригінальними зачісками, новими туфлями, спідницями, які приковували до себе хлопчачі погляди; хлопці – також у нових костюмах, налакованих до блиску туфлях. Одним словом – всі відповідали святу випускного вечора!

Але по обіду, коли всі саме збиралися йти до святкового столу після нелегких шкільних церемоній, роздався якийсь сильний, постійно наростаючий шум та сильне гуркотіння. Ніхто не розумів що відбувається, проте кожен відчув якусь судорожну нотку занепокоєння, передчуття біди. Всі переглянулися між собою, і мимоволі подивилися на безкрає широке небо, котре з однієї сторони все більше й більше вкривали якісь невідомі чорні цятки. Сашкові серце впало в п’ятки, коли він помітив пролітаючі над ними літаки. потім почалося щось жахливе… земля під їхніми ногами почала підскакувати, скрізь линули крик, паніка, на голову падало важке груддя, повітря свистіло від літаючих осколків, котрі, мов матерію, прошивали людські тіла. В Сашкових вухах стояв нестерпний свист, свист від якого розривалася голова і який, мов білою завісою, закривав його очі. Від знемоги його ноги підкосилися і він упав, упав на чорну, переорану землю, котра декілька хвилин назад була вкрита запашною, зеленою травою.

Відкривши важкі повіки, Сашко ще довго дивився на білу стелю, намагаючись хоть щось пригадати, але марно. В нього нестерпно боліло все тіло, здавалося, що кожна його клітина була знесилена і стогнала від скаженного болю. Зібравшись, Сашко хотів підняти голову, але, ніби миттєво загнаний у шию ніж, не дозволив йому це зробити. Гострий біль розривав душу, хотілося кричати, кричати що є духу, але якийсь блідий туман закривав йому очі, ставало легше, біль притуплювався…. Невдовзі над ним стояла молода дівчина із товсто заплетеною косою та в сліпучо-білому халаті. Одною рукою вона тримала його знесилену голову, в іншою підсовувала під ніс щось неприємне, від чого знову просинався ниючий біль. Потім прийшли ще якісь вдягнені у біле люди, почали щось робити над його тілом. Краєм ока Сашко помітив величезну криваву рану на своєму животі. Та він не звертав уваги на неї. В думках крутилися думки про батьків, сестру, однокласників, його випускний вечір…

Минуло чотири роки… 9 травня …. Вулиці заповнені людьми, машинами… грає музика всі сміються, радіють, вітають переможців. Але на серці у Сашка чомусь зовсім не весело. Тяжкі згадки про минуле, про випускний не дають спокою. В перший же день війни він утратив усіх своїх близьких людей: однокласників, батьків, сестру… гнітючий біль і бажання сліпої помсти переповнювали його розтривожену душу. Тому, ледь видужавши від тяжкої травми, він подався на фронт, де сотні разів із лютим запалом, зціпивши гвинтівку в руках кидався на ворога, на всю силу кричучи: «За Батьківщину!». Але не лише безмежна відданість батьківщині вчувалася у тому крикові, тонкою ниткою бриніла там туга і розпач за близькими, за щасливі хвилини перебування з такими близькими його серцю людьми…

З колись юного, «зеленого», хлопчака, Сашко перетворився у сивого, змужнілого чоловіка, котрий знає ціну життю і тепер тверезо зможе відчувати всі її переваги та недоліки. Війна загартувала його тіло, характер, силу волі, вона дала йому справжніх друзів, але, все ж таки, залишилася ще незагоєною раною на його молодій душі, від згадки про яку він ще довгий час буде відводити в сторону лице та намагатися забути страшні спогад.

Тож, цим твором, я хочу сказати велике Дякую всім учасникам Великої Вітчизняної Війни, висловити своє безмежне захоплення їхніми героїчними вчинками, їхньою безмежною силою волі та відданістю своїй Батьківщині, адже заради неї вони робили таке, що , я впевнений, не зробив би ніхто інший на цій землі. Тому, нам, нащадкам цих, безперечно, великих людей потрібно цінувати і поважати ветеранів цієї війни, намагатися будь-що допомагати їм у їхньому нелегкому житті, бо їх залишилося зовсім мало і , на жаль, вони не безсмертні, хоч заслуговують на це.

Категорія: Творчі роботи | Додав: kicunya (07.05.2010) | Автор: Максим Лісовенко E
Переглядів: 556 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Перекладач сайту
Корисні посилання
МОН України

ДОН КОДА

АНО

Відділ освіти Рокитнянської РДА

освітній портал Педагогічна преса

Перекладач онлайн Українські пісні
Белый каталог сайтов Пустовітська ЗОШ
DilovaMova.com
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Сайти шкіл району
Житньогірська ЗОШ І-ІІІ ступенів © 2019Безкоштовний хостинг uCoz